85 років
від дня народження
видатного українського письменника, громадського
діяча,
багаторічного редактора журналу «Дзвін»
Романа Федоріва
Залишив по собі велику літературну спадщину: книжки есеїстики, малої прози та повістей
«Жовтнева соната» (1959), «Таємниця подвигу» (1961), «Колумби», «Капелан
жовтого лева» (1962), «Євшан-зілля» (1966) та «Арканове коло» (1967),
«Квіт папороті» (1970), «Колиска з яворового дерева» (1970), «Знак кіммерійця»
(1972), «Яре зерно» (1974), «Танець Чугайстра» (1984), роман у легендах
«Жбан вина» (1968), історичний роман «Отчий світильник» (1976), романічна
тетралогія – «Кам’яне Поле» (1978), «Жорна» (1983), «Ворожба людська»
(1987) і «Єрусалим на горах» (1993, останній відзначений Державною премією
України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української фундації
Антоновичів), а також романи «Плуг у борозні», «Чудо святого Георгія о зміє» (у
книзі «Чорна свіча відЇлени»,1996), «Лисиці брешуть на щити», «Палиця для
прокажених» (2000).
Зазнав нищівної «партійної» критики, зокрема за
повісті «Знак кіммерійця» та «Рудий Опришок» (1984). Про роман «Отчий
світильник» М. Слабошпицький пише: «Виразна пульсація у творі
«вічних» морально-етичних питань, багата інваріантність людських характерів,
висока художня пластика – все це справді дає право поставити «Отчий світильник»
у ряд найвищих художніх досягнень українського історичного роману».
Історіософська
художня проза Р. Федоріва, без сумніву, є одним із найвагоміших надбань
художньої культури українського народу другої половини ХХ ст.
Р. Федорів започаткував у журналі «Дзвін»
рубрику про призабутих і репресованих письменників, а також про літературу
української діаспори. Завдяки його зусиллям було відновлено видавництво
«Червона калина» та часопис «Літопис Червоної Калини».
Немає коментарів:
Дописати коментар