Шановні колеги!

Вітаю вас з початком нового навчального року і бажаю вам тільки зацікавлених учнів і цікавих уроків, а також взаєморозуміння з вашими вихованцями.

СПИСОК НАЙКРАЩИХ УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНІХ КНИГ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ (2005-2015):

1. Володимир Рутківський «Потерчата» (дитяча література) 

2. Леонід Кононович «Тема для медитації» 

3. Василь Портняк «У снігах» 

4. Софія Андрухович «Фелікс. Австрія» 

5. Василь Шкляр «Залишенець», «Елементал», «Маруся», «Ключ» 

6. Сергій Жадан «Ворошиловоград», «Месопотамія», «Життя Марії», «ДепешМод» 

Що читати сучасним дітям і підліткам: рекомендовані читацькі списки

Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва уклав рекомендовані читацькі списки для дітей і підлітків. До списків увійшли класичні й сучасні твори зарубіжних та українських письменників, які, на думку експертів, є актуальними й цікавими для сучасних школярів.

Читайте далі...

Іван Франко — геніальний поет, що залишив своїм нащадкам коштовні перлини громадянської та інтимної лірики; великий прозаїк, видатний драматург, перекладач, літературознавець, критик, фольклорист, етнограф, громадянський діяч. 

Цікаві факти про Івана Франка

Перше кохання Франка

 Першим сильним почуттям юного Франка було його кохання до попівни Ольги Рошкевич. Але після його арешту батьки дівчини заборонили спілкуватися.

Що любив їсти Іван Франко

 В їжі Франко був невибагливий: на сніданок — кава з булкою, на обід — квашені овочі талегкий суп з додаванням квасу, кропиви, грибів. Він ніколи не палив, а випити міг хібащо пива чи чарку вина «Золота Ріца».

Навчання та здібності Івана Франка

Навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях. Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами. Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур. Вільно володів 14 мовами.

                                    

У І.Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, (близько 100 псевдонімів). І

ван Франко писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.

Він був першим професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, не мав кафедри в університеті. Мав замість того Львів і слова для нього: «І підеш ти в мандрівку століть з мого духа печаттю».

 У 1900 році Іван Франко викупив на околиці Львова, яку називали Софіївкою, на вулиці Вінцента Понінського, 4, 9 сотих землі і розпочав будівництво своєї вілли. Був укладений контракт між купцем Й. Рогсеком, М. Грушевським та І. Франком.

На вул. Баторія (тепер Князя Романа) був ряд антикварних магазинів, які відвідував І. Франко у супроводі Василя Стефаника та Леся Мартовича.

У пошуках своїх персонажів, вивчаючи обличчя людей, Франко не раз навідувався у їхньому супроводі на львівські базари.

Відомий письменник і публіцист Іван Франко та науковець і політик Михайло Грушевський були безпосередніми сусідами, мешкаючи наприкінці 20 століття в збудованих поруч віллах елітного львівського району “Софіївка”.

У Франка була дружина Ольга, троє синів і одна дочка.

http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-ivana-franka/

ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

ТВОРЧІСТЬ:

 

25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині народився  талановитий   український     письменник  

Павло   Архипович Загребельний

Творчість:

                   

РЕПЕТИЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ПАРАДУ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Український поет, перекладач, публіцист

Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович

(23.08.1900 – 22.12.1937)

Народився в с. Грунь. Освіту здобув самотужки. У неспокійних і не­стабільних двадцятих Лавру Дяченку довелося працювати у Полтаві, де він редагував газети "Робітник", "Більшо­вик Полтавщини", журнал "Наше сло­во", друкував свої вірші у місцевій пресі. У 1922 році вийшла друком перша (і остання) збірка віршів "Черво­ний шлях".

У наступні роки Л. І. Дяченко спробував свої сили у публіцис­тиці. Він збирав матеріал для істо­ричного нарису "Боротьба за радянсь­ку владу на Полтавщині в 1917-1918 рр.". У 1928 році згаданий нарис поба­чив світ. Л. І. Дяченко одним з перших переклав українською мовою "Інтер­націонал". У тридцятих роках поет пра­цював у Харкові та Києві, належав до літературного об’єднання "Гроно". Він писав вірші, публіцистичні статті. Не вдалося Л. І. Дяченку уникнути "червоного терору". У1937 році його арешту­вали. 22 грудня цього ж року розстріляли у Києві під час сумнозвісної "опера­ции по борьбе с кулачеством, уголовниками и иными антиобщественными элементами". Л. I. Дяченко був реабілітований у 1956 році.

388 років тому

20 серпня 1627 — У Києві вийшов друком перший "СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "Памви Беринди.
Памва Беринда був діячем білоруської та української культури, лексикографом, мовознавцем, поетом, письменником, гравером та друкарем.
Друкований словник української мови «Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє» був найвизначнішою працею Памви Беринди. Цей словник є найвидатнішим досягненням староукраїнського словникарства. В словнику нараховується близько 7 тисяч слів, серед яких переважно загальні і власні назви самобутньої мови того часу, з тлумаченням і перекладом їх на українську літературну мову початку 17 століття.

Народні традиції

Яблучний Спас - народна назва православного свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, яке відзначають 19 серпня.

Спас. Традиції святкування в Україні

Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито тощо. Освячення у цей день фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.

У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.

Колись до того часу правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося за великий гріх. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з'їсть яблучко до Спаса, відспокутувати цей гріх можна було тільки тим, що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті, у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір'я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям, чиї батьки дотримувалися звичая не їсти яблук до Другого Спаса.

Прислів’я та приказки про свято Спас

◊ Прийшов Спас - пішло літо від нас

◊ Після другого Спаса - дощ хлібогній.

◊ Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить.

◊ Із Спаса - Преображення погода преображається.

◊ Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста - забере їх нечиста.

У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!

16 серпня. Пам’ятні дати

Роковини смерті Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930–2014), відомого українського дитячого письменника, автора «Тореадорів з Васюківки», «Одиниці з обманом», «Пригод Робінзона Кукурузо» та багатьох інших чудових

 творів для дітей. Неперевершений майстер казки та пригодницької літератури, твори якого перекладені двадцятьма мовами світу - від англійської до бенгалі. За книгу «Тореадори з Васюківки» у 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури ім’я автора занесено до «Особливого Почесного списку Г.Х. Андерсена».

Наші традиції

14 серпня в Україні і всьому православному світі відзначатимуть Медовий спас 2015. Незважаючи на очевидну назву, далеко не всі знають, що ж потрібно робити цього дня, і що робили наші предки. Зазвичай всі знання обмежуються тим, що в церкві треба святити мед, а ще - що свято присвячене також і маку. Однак раніше люди виконували і безліч інших звичаїв. Давайте ж дізнаємося про найцікавіші і найсмачніші!

На Маковея люди пожинали перші плоди своєї праці - збирали врожай меду. Тому і спас, що «рятувалися запасаючи».

У свято Медового спаса чи не найбільше уваги, крім меду, приділяється воді, оскільки спочатку свято мало тісний зв'язок з Хрещенням Русі. У цей день віряни святили воду біля річок та озер (зараз в церквах), потім занурювалися самі, а потім купали худобу, «щоб змити гріх і бути здоровіше». Після цього дня у воду вже не можна було заходити - і це невипадково, адже до того часу вода вже починала цвісти, стаючи розсадником хвороб.

Мед також святили у церквах, потім роздавали його всім підряд: від дітей до жебраків незнайомців - це вважалося благородним заняттям. Цього дня допомагали людям похилого віку і вдовам по господарству - починався засів озимих, а літнім людям і жінкам одним таку роботу було складно тягнути.

Вдома господині робили млинці з медом і пекли булки з маком. Вважалося, перша ложка меду має магічні властивості - хто її з'їсть, той загадує бажання, і воно обов'язково збувається незабаром. Жінки в Медовий спас посилено молилися, оскільки саме цього дня отримували прощення від Бога за гріхи.

У Медовий спас починається Успенський піст, який триває до 27 серпня, і хоча він не зрівняється з Великим постом, однак теж є дуже строгим - як духовно, так і тілесно.

СИН ГУЦУЛЬСЬКОГО КРАЮ

Юрій Федькович — «буковинський Кобзар»

У цей день 1819 року народився Пантелеймон Куліш

Пантелеймон Куліш (псевдоніми — Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.) устиг проявити себе мало не в усіх сферах письменницької та гуманітарно-наукової діяльності. І про нього можна говорити як про поета і прозаїка, історика й етнографа, перекладача й мовознавця, публіциста й культурно-освітнього діяча. Творчу роботу Куліш поєднував із державною службою та громадською діяльністю. До того ж саме він розробив упроваджену н наступний період в Україні систему сучасного алфавіту і правопису, так звану кулішівку (на західних землях трансформовану в желехівку).

2 серпня - День пророка Іллі

Святого Іллю вважають одним із найбільших пророків Старого Заповіту. Родом із Палестини ІХ століття до Різдва Христового. За переказами, коли майбутній пророк народився, його батько побачив видіння, що достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем і годували полум’ям. Своє життя Ілля присвятив служінню Богові, жив здебільшого у пустелі, постив та молився. За свою службу на славу Бога був живим узятий на небо у вогненній колісниці.

За народною міфологією, Ілля є наступником громовика Перуна, повелителем дощів, грому і блискавок.

" Просвіта"

День заснування українського товариста «Просвіта» 

1 серпня 1924 року в Аргентині, місті Буенос-Айрес (точніше, у його околиці, містечку Беріссо, що знаходиться за 60 кілометрів від центру) було засновано українське культурне товариство «Просвіта». Його заснування прийшлося на першу еміграційну хвилю українців 1920-х років.