Слова подяки - головне правило ввічливості та етикету. У
слов'янських народів з дитинства вчать, що дякувати треба за надану допомогу,
послуги, подарунки, чемне ставлення і багато іншого.
Слово
"дякую" з'явилося в 16 столітті завдяки вираженню "дякую
Боже", саме таким словосполученням висловлювали свою подяку в Київській
Русі.
У Японії до подяки ставляться з повагою і пошаною,
тому тут різко негативне відношення до тих, хто забуває про неї. У Японії
прийнято висловлювати подяку не тільки словом, але й жестом - поклоном. Тут
прийнято кланятися рідним, друзям і навіть малознайомим людям. Чим нижче уклін,
тим більшу вдячність і повагу Ви висловлюєте.
В індійській сім'ї Ви ніколи не почуєте слово "дякую",
оскільки в Індії вважається, що члени сім'ї не повинні дякувати один одному. За
надану послугу, допомогу або подарунок в цій країні так само не говорять
"спасибі", а в знак подяки роблять захоплений коментар чи комплімент.
В
арабських країнах "спасибі" говорять за дружнє, гостинне і шанобливе
ставлення оточуючих. На відміну від наших країн, тут не прийнято дякувати
гостинному господареві за смачне частування.
Під
час традиційного чаювання в Китаї подяка висловлюється постукуванням двома
зігнутими пальцями по краю стола. Вважається, що ця традиція пішла з часів
династії Цин, коли імператор Цяньлун таємно подорожував по країні, щоб
дізнатися думку народу про правлячу владу. Люди, котрі впізнавали імператора
придумали простий жест, щоб висловити вдячність і свою повагу, але в той же час
не розкрити імператора.
Немає коментарів:
Дописати коментар