Ура! Ура! Ура!

Ура! Сьогодні останній робочий день, а завтра я у відпустці. Думаю, що потрібно відпочити від блогів, зошитів та календарного планування.

 Шановні колеги!

Я бажаю всім міцного здоров’я, гарного відпочинку !

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.

У третій четвер травня кожного року стало традицією для українців відмічати день вишиванки. Цього дня українці демонструють єдність і солідарність зі своїм народом. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем. І навіть не зрозумієш українську душу.

19 травня учні 5 – 6 класів та їх класні керівники ( Кирик С. С. та Барна О. А.)  долучилися до цього свята і прийшли до школи у вишитих сорочках.

До уваги учнів була запропонована година спілкування « Українська вишивка цвіте»на подвір’ї школи відбувся флешмоб « З Україною у серці»,під час якого учні створили напис « UA»,апогеєм свята став співочий конкурс «  Мені сорочку мама вишивала…»

 Сподіваємося, що наші учні зрозуміли, що важливо не просто вдягти вишиту сорочку, а й усвідомити себе сином чи дочкою тієї землі, на якій ти народився і живеш.

День вишиванки - це чудова патріотична акція!

ПРОПОНУЮ ПЕРЕГЛЯНУТИ ФОТОРЕПОРТАЖ.

ПОДІЇ

167 років від дня народження Панаса Мирного (справж. – Рудченко Панас Якович;1849-1920), українського письменника, громадсько-культурного діяча. Автор романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повістей «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне», драми «Лимерівна», «Казки про Правду і Кривду», оповідань, нарисів. 

ЗІ СВЯТОМ!

Зі святом!

Події дня:

176 років тому (1840) у Петербурзі побачила світ перша поетична збірка Тараса Григоровича Шевченка «Кобзар», що містила твори 1837-1840 рр. Книжку тиражем близько 1000 примірників на свій кошт видав П. Мартос у друкарні Є. Фішера. До «Кобзаря» ввійшло вісім творів: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами!», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Згодом Іван Франко писав, що «ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову». За життя Шевченка його твори під назвою «Кобзар» виходили ще й 1844 та 1860 року. Якщо останнє прижиттєве видання містило лише 17 творів, то тепер їх у «Кобзарі» – 228.

Ювілей дня

3 квітня 1918 року народився Олесь Терентійович Гончар (1918-1995), український письменник  і громадський  діяч, академік, Герой України (2005). Автор повісті «Земля гуде», романів «Прапороносці», «Людина і зброя» (Державна премія ім. Т. Шевченка), «Тронка», «Твоя зоря», «Собор». Письменник – автор сценаріїв кількох художніх фільмів, за його творами поставлено спектаклі та оперу. Народився Олесь Гончар на Полтавщині. Навчався у Харківському університеті, але навчання перервала війна. У складі студентського батальйону Гончар добровольцем пішов на фронт. У 1946 році закінчив Дніпропетровський університет. Перші літературні спроби молодого письменника – оповідання й повість – з’явилися ще 1938 року. Перебуваючи на фронті, писав вірші, які публікувались у фронтовій газеті. У повоєнні роки розпочав діяльність професійного літератора. Письменник чимало зробив для утвердження української мови, послідовно і самовіддано обстоював її державний статус. Стояв біля витоків створення Народного Руху України.