понеділок, 31 серпня 2015 р.
субота, 29 серпня 2015 р.
СПИСОК НАЙКРАЩИХ УКРАЇНСЬКИХ
ХУДОЖНІХ КНИГ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ (2005-2015):
1. Володимир Рутківський «Потерчата» (дитяча література)
2. Леонід Кононович «Тема для медитації»
3. Василь Портняк «У снігах»
4. Софія Андрухович «Фелікс. Австрія»
5. Василь Шкляр «Залишенець», «Елементал», «Маруся», «Ключ»
6. Сергій Жадан «Ворошиловоград», «Месопотамія», «Життя Марії», «ДепешМод»
Що
читати сучасним дітям і підліткам: рекомендовані читацькі списки
Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва уклав рекомендовані читацькі списки для дітей і підлітків. До списків
увійшли класичні й сучасні твори зарубіжних та українських письменників, які,
на думку експертів, є актуальними й цікавими для сучасних школярів.
четвер, 27 серпня 2015 р.
Іван Франко — геніальний поет, що залишив своїм
нащадкам коштовні перлини громадянської та інтимної лірики; великий прозаїк,
видатний драматург, перекладач, літературознавець, критик, фольклорист,
етнограф, громадянський діяч.
Цікаві факти про Івана Франка
Перше кохання Франка
Першим сильним почуттям юного Франка було його
кохання до попівни Ольги Рошкевич. Але після його арешту батьки дівчини
заборонили спілкуватися.
Що любив їсти Іван Франко
В їжі Франко був невибагливий: на сніданок — кава з булкою, на обід —
квашені овочі талегкий суп з додаванням квасу, кропиви, грибів. Він ніколи не
палив, а випити міг хібащо пива чи чарку вина «Золота Ріца».
Навчання та здібності Івана Франка
Навчаючись у гімназії,
Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити
товаришам інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях. Інтенсивній
самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій
нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими
мовами. Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14
мов та 37 національних літератур. Вільно володів 14 мовами.
У І.Франка було багато
псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, (близько 100
псевдонімів). І
ван Франко писав твори
не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.
Він був першим
професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Не мав
державної роботи, не мав жодних нагород, не мав кафедри в університеті. Мав
замість того Львів і слова для нього: «І підеш ти в мандрівку століть з мого
духа печаттю».
У 1900 році Іван Франко викупив на околиці
Львова, яку називали Софіївкою, на вулиці Вінцента Понінського, 4, 9 сотих
землі і розпочав будівництво своєї вілли. Був укладений контракт між купцем Й.
Рогсеком, М. Грушевським та І. Франком.
На вул. Баторія (тепер
Князя Романа) був ряд антикварних магазинів, які відвідував І. Франко у
супроводі Василя Стефаника та Леся Мартовича.
У пошуках своїх
персонажів, вивчаючи обличчя людей, Франко не раз навідувався у їхньому
супроводі на львівські базари.
Відомий письменник і
публіцист Іван Франко та науковець і політик Михайло Грушевський були
безпосередніми сусідами, мешкаючи наприкінці 20 століття в збудованих поруч
віллах елітного львівського району “Софіївка”.
У Франка була дружина
Ольга, троє синів і одна дочка.
http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-ivana-franka/
ОБЛИЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
ТВОРЧІСТЬ:


субота, 22 серпня 2015 р.
Український поет, перекладач, публіцист
Дяченко Лавр (Лаврентій) Іванович
(23.08.1900 – 22.12.1937)
Народився
в с. Грунь. Освіту здобув самотужки. У неспокійних і нестабільних двадцятих
Лавру Дяченку довелося працювати у Полтаві, де він редагував газети
"Робітник", "Більшовик Полтавщини", журнал "Наше слово",
друкував свої вірші у місцевій пресі. У 1922 році вийшла друком перша (і
остання) збірка віршів "Червоний шлях".
У
наступні роки Л. І. Дяченко спробував свої сили у публіцистиці. Він збирав
матеріал для історичного нарису "Боротьба за радянську владу на
Полтавщині в 1917-1918 рр.". У 1928 році згаданий нарис побачив світ. Л.
І. Дяченко одним з перших переклав українською мовою "Інтернаціонал".
У тридцятих роках поет працював у Харкові та Києві, належав до літературного
об’єднання "Гроно". Він писав вірші, публіцистичні статті. Не вдалося
Л. І. Дяченку уникнути "червоного терору". У1937 році його арештували.
22 грудня цього ж року розстріляли у Києві під час сумнозвісної "операции
по борьбе с кулачеством, уголовниками и иными антиобщественными
элементами". Л. I. Дяченко був реабілітований у 1956 році.
Підписатися на:
Дописи (Atom)









